Методична робота нашого закладу здійснюється під девізом:

Мета науково-методичної роботи: підвищення якості навчально-виховного процесу, що відповідає сучасним вимогам, шляхом удосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів.

Завдання науково-методичної роботи:

•  активне використання досягнень і рекомендацій психолого-педагогічної науки та їх впровадження  у практику роботи навчального закладу;
•  вивчення та впровадження досягнень педагогів-новаторів у практику роботи педагогічного колективу Міського палацу дитячо-юнацької творчості „Горицвіт”;
•  надання допомоги педагогам у вивченні та впровадженні інноваційних технологій у навчально-виховний процес, в оволодінні методичними прийомами навчання, виховання й розвитку вихованців;
•  залучення педагогів до творчого педагогічного пошуку в реалізації  етапів обласної науково-методичної проблеми області;
•  створення колективу однодумців, які зберігатимуть традиції закладу й активно впроваджуватимуть інноваційні освітні технології в практику роботи;
•  стимулювання ініціативи і творчості членів педагогічного колективу та активізації їхньої діяльності у науково-дослідницькій, дослідно-експериментальній  та творчо-пошуковій роботі;
•  вияв недоліків, труднощів і перевантажень у роботі педагогічного колективу та запобігання ним;
•  розвиток світогляду, професійних, морально-особистісних рис членів педагогічного колективу шляхом самоосвіти та самовдосконалення.

   Дослідно-експериментальна робота у нашому палаці почала давати перші позитивні результати. Її ефективність зумовлена декількома факторами. Серед них: налагодженням співпраці з навчальними закладами різних типів акредитації. В тандемі ми працюємо з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, Інститутом обдарованої дитини м. Києва, Благодійним фондом „Освіта України”, Академією неперервної освіти м. Харкова, гімназією „Пріоритет” м. Київ та Національним університетом нашого міста. Педагоги палацу є членами всеукраїнських творчих спілок: перукарів, журналістів, фотохудожників. Співпрацюємо з всеукраїнською федерацією панкратіону, бойового самбо, з провідними спортивними клубами України. Осередки політичних партій, громадські організації, соціальні інститути, комунальні і навчальні заклади міста об’єднані з нами проведенням спільних методичних та масових заходів.

   Для удосконалення діяльності палацу і розвитку соціально-реабілітаційного напряму з  січня цього року триває науково-методичне співробітництво лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН України та міського палацу дитячо-юнацької творчості 2горицвіт” м Кривий ріг з проблеми: „Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових  компетентностей у процесі пізнавально-практичної діяльності”.  У квітні 2012 року ми стали учасниками науково-практичного семінару на тему: „Компетентнісний підхід у діяльності позашкільного закладу”; участь у всеукраїнському науково-практичному семінарі „Сучасні стратегії управління та методичне забезпечення інноваційного розвитку позашкільного навчального закладу” (виступ Долбні О.В., 25-27 травня 2012 р.);  круглий стіл за участю начальника відділу дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОМС України Кириленко Світлани Володимирівни та педагогічного колективу палацу.

   25-27 лютого 2013 року Долбня О.В. представляла Дніпропетровську область на міжнародній науково-практичній конференції (м. Київ). До Тема виступу „Організаційно-педагогічний супровід науково-методичної діяльності в позашкільному навчальному закладі”. До матеріалів конференції увійшов досвід роботи колективу з теми „Науково-методичне забезпечення діяльності позашкільного навчального закладу”.

1. Загальні положення

          Методична рада закладу – координатор усієї методичної роботи -  бере активну участь у плануванні методичної роботи та практичній організації методичної роботи, у підготовці та проведенні відкритих занять, науково-практичних конференцій, семінарів, аналізує навчально-виховну роботу.

          Методична рада закладу – дорадчий орган при педагогічній раді, який розглядає та рекомендує педраді для затвердження плани методичної роботи, роботу педколективу над методичною проблемою, стан самоосвіти педагогів, діяльність творчих груп, стан вивчення, узагальнення та впровадження у практику передового педагогічного досвіду.

2. Мета роботи методичної ради:

• підвищення рівня методичної роботи у закладі;
• здійснення пошуку і запровадження у практику роботи новітніх педагогічних технологій навчання й виховання;
• виявлення творчого потенціалу кожного керівника гуртка, спрямування на перебудови освіти;
• активізація роботи педагогічного колективу щодо пошуку та організації  результативної роботи з обдарованими вихованцями.

3. Склад методичної ради

           До  складу  методичної  ради  входять  керівники  гуртків-методисти, керівники творчих  груп,  найбільш  досвідчені педагоги, педагоги - новатори. Склад методичної  ради  затверджує  педагогічна  рада  закладу,  а  очолює її роботу заступник директора з навчально-виховної   роботи.

4. Завдання методичної ради

       4.1.  Організація та координація методичної роботи закладу.

       4.2.  Створення творчих та ініціативних груп педагогів.

       4.3.  Організація і проведення відкритих занять, масових та методичних заходів.

       4.4.  Організація і проведення взаємовідвідування занять.

       4.5.  Організація та координація самоосвітньої діяльності педагогів.

       4.6.  Обговорення новинок науково-методичної, психолого-педагогічної літератури, актуальних питань методичної та навчально-виховної роботи.

       4.7.  Обговорення та затвердження тематики науково-дослідницької роботи, проблемного питання кожного педагога.

       4.8.  Підготовка методичних розробок, рекомендацій, статей, звітів.

       4.9.  Заслуховування самоаналізу колег щодо розв’язання проблемного питання, творчих звітів керівників-гуртків, що атестуються та інших педагогів.

       4.10.  Розробка та затвердження плану проведення виховних заходів.

       4.11.  Координація роботи щодо участі педпрацівників у конкурсі «Джерело творчості»та інших.

       4.12  Внесення пропозицій про присвоєння кваліфікації педагогу та його моральне заохочення.

             Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності.
             Сьогодні в області створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної  життєдіяльності.
               Такі якості можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних впливів в системі освіти, яка сама є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій для досягнення визначеної мети.
               Концепція сучасної креативної освіти відповідає  основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти.
                Науковою основою проекту є дослідження  творчого потенціалу особистості відомими вченими, такими як Г.Айзенк, А.Алейніков, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко,  В.Семиченко,  С.Сисоєва,  Р.Штайнер, Е.Фромм,    Б.Юсов та інші.
                Креативність розглядається ними як основа, психологічний механізм, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та творчої самореалізації у різних видах життєдіяльності. Отже, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів. Креативність розглядається дослідниками  і як передумова для будь-якої творчої діяльності, вмотивованої прагненням  індивідуума  до   самоствердження.
В системі освіти творчі можливості, закладені у кожній людині природою, мають бути розвинені та педагогічно скориговані, школа  повинна закласти підгрунття розвитку творчого потенціалу особистості та визначити сталий напрямок цього процесу.
              Таким чином, креативна освіта відповідає такій організації навчання, виховання і розвитку творчої активності, у якій як педагог, так і учень має сприятливі умови для самореалізації,  прагне до  отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності і самостійного створення нового.

            У  запропонованому  проекті  креативна  освіта  визначається  як:

• освіта, спрямована на розвиток загальної креативності учасників педагогічного процесу;
• освіта  з гнучкою системою форм організації навчально-виховного процесу, відповідно до здібностей, нахилів, потреб учнів;
• освіта, зорієнтована на використання інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого потенціалу учнів.

              Головна мета проекту:  розробка та апробація моделей  креативної регіональної освіти, визначення основних показників творчої компетентності особистості, запровадження інноваційних технологій розвитку творчого потенціалу учнів,  удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу особистості  в системі креативної освіти.

                 Основні завдання проекту:

1. Розробка теоретичних засад функціонування креативної регіональної освіти.
2. Відбір пакету методик діагностики творчого потенціалу учнів.
3. Створення «банку інформації» щодо обдарованих учнів регіону.
4. Запровадження гнучкої системи організації навчального процесу, що відповідає сучасним  тенденціям розвитку освітньої галузі та науково обґрунтованим  моделям роботи з обдарованими учнями.
5. Підготовка педагогів області до запровадження інноваційних технологій розвитку творчих здібностей учнів через удосконалення системи курсової підготовки  та  активізацію  методичної роботи  в  регіоні.
6. Розробка рекомендацій, спрямованих на самоосвіту, створення можливостей для особистісного та професійного зростання педагогічних працівників   у процесі роботи над проектом.

Учасники проекту: кафедри, кабінети, лабораторії ДОІППО, методичні служби регіону, освітні заклади різних типів.

Рівні участі у проекті:

1. Науково-теоретичний  - кафедри ДОІППО, наукові установи України, залучені  для консультацій та розробки  науково-методичних матеріалів.
2. Науково-методичний  -  методичні служби всіх рівнів.
3. Формалізований  -  навчальні заклади з розвитку творчої обдарованості.
4. Експериментальний  -  навчальні заклади, що проводять науково-експериментальну роботу та апробацію нових навчальних матеріалів та технологій.
5. Загальний  -  освітні заклади усіх типів та рівнів.

Основні пріоритети проекту

1. Визначення показників, що характеризують творчий потенціал особистості.
2. Розробка пакету діагностичних матеріалів для дослідження рівня розвитку творчого мислення учнів різних вікових груп,
3. Моніторинг якості навчання та творчої компетентності  школярів.
4. Запровадження гнучких моделей організації навчально-виховного процесу, відповідно до здібностей та нахилів учнів.
5. Використання технологій продуктивного навчання з метою стимулювання креативності учнів.
6. Впровадження інформаційних технологій, активізація самостійної роботи школярів.
7. Формування позитивної мотивації навчання та вибору майбутньої професії.
8. Допомога учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості.
9. Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я молоді,  запровадження  здоров’єзберігаючих  технологій освітнього процесу.
10.  Підготовка педагогічних кадрів до використання інноваційних технологій та реалізації завдань креативної освіти.

Методи дослідження. Науковий аналіз психолого-педагогічної  літератури, спостереження, анкетування, опитування, тестування, аналіз педагогічного досвіду колективів навчальних закладів та окремих вчителів та вихователів ДНЗ.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці моделей креативної регіональної освіти та конкретного навчального закладу,  визначенні педагогічних стратегій їх розвитку, науковому обґрунтуванні шляхів реалізації проблеми, забезпеченні експертизи отриманих результатів.

Практична значимість роботи над проблемою пов’язана з можливістю залучення до дослідницької діяльності широкого кола педагогічних працівників та накопичення досвіду використання інноваційних технологій розвитку творчого потенціалу учнів.

Етапи роботи над проблемою
Підготовчий. Конкретизація проблеми на рівні  регіонів та окремих педагогічних колективів, планування роботи творчих груп, створення «банку інформації», визначення основних показників для системного відстеження, діагностика рівня готовності педагогічних колективів до роботи над проблемою, організація роботи психолого-педагогічних семінарів з проблеми креативної освіти.
Організаційно-моделюючий. Наукове обґрунтування моделі креативного  освітнього закладу, розробка відповідних проектів на  рівні конкретних освітніх установ, координація діяльності методичних служб різних рівнів в забезпеченні умов для підвищення творчої активності педагогічних кадрів.
Креативний. Розробка та апробація системи діяльності навчального закладу, або вчителя,  вихователя, спрямованої на розвиток творчого потенціалу особистості, масове запровадження новітніх педагогічних технологій, накопичення досвіду управління інноваційними процесами в освітній діяльності.
Коригуючий. Аналіз та корекція накопиченого педагогічного досвіду, визначення його основних ідей для широкого запровадження, аналіз матеріалів попередніх зрізів діагностики рівня розвитку творчого потенціалу учнів та їх навчальних досягнень. Організація огляду-конкурсу «Заклад креативної освіти». Вивчення та експертна оцінка накопиченого педагогічного досвіду (при визначенні ефективності досвіду доцільно використовувати  науково обґрунтовані критерії: актуальність, оригінальність, новизна, стабільність, збалансованість і комплексність результатів, раціональність витрат часу, зусиль, засобів, відповідність реальним можливостям основної маси вчителів і матеріальної бази).
Підсумковий. Узагальнення перспективного педагогічного досвіду, підведення підсумків огляду-конкурсу «Заклад креативної освіти» підготовка матеріалів для публікації, науковий аналіз матеріалів моніторингу, підготовка підсумкових  наукових конференцій, обмін досвідом між регіонами області.

Очікувані позитивні результати

На рівні регіональної системи освіти: активізація творчої активності педагогічних кадрів, підвищення рівня психолого-педагогічної культури та фахової майстерності педагогів, запровадження інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток креативності учасників педагогічного процесу, зростання якості освіти та виховання, вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості школярів, що забезпечує максимально сприятливі умови  для задоволення освітніх потреб, розвитку самосвідомості, самореалізації кожної дитини у творчому середовищі, збільшення кількості випускників, що обрали професію, яка в найбільшій мірі відповідає їхнім здібностям та потребам суспільства, конкретного регіону тощо.

На рівні особистості фахівця: Усвідомлення пріоритетів креативної освіти, комплексне впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку творчих здібностей учнів, зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації, включення в систему науково-дослідної роботи, накопичення передового педагогічного досвіду, який може бути запровадженим у масову практику.

На рівні особистості учня: Активізація творчого потенціалу, залучення до творчої діяльності, зростання рівня творчої компетентності  учнів.

Науково-теоретичне забезпечення

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначення основних показників творчої особистості та можливостей її розвитку.
2. Розробка тематики  психолого-педагогічного семінару з проблеми креативної освіти.
3. Розробка спецкурсу для слухачів «Інноваційні технології креативної освіти».
4. Підготовка рекомендацій щодо створення моделей  закладу креативної освіти.

Науково-методичне забезпечення

1. Організація роботи проблемного психолого-педагогічного семінару «Креативна освіта ХХІ століття».
2. Включення у план курсової підготовки  лекцій та спецкурсів  відповідної тематики.
3. Розробка рекомендацій щодо організації роботи над проектом на кожному з етапів.
4. Розробка критеріїв огляду-конкурсу «Заклад креативної освіти».
5. Організація  огляду-конкурсу,  визначення переможців.
6. Проведення науково-практичних конференцій, проблемних семінарів, педагогічних читань з проблем розвитку креативності учасників педагогічного процесу.
7. Вивчення та узагальнення досвіду роботи над проектом.

Діагностичне забезпечення

1. Розробка  програми  комплексного моніторингу творчих здібностей школярів для створення банку інформації щодо обдарованих учнів регіону.
2. Запровадження  загального  моніторингу науково-педагогічного проекту «Інноваційні технології креативної освіти», розробка програм розвиваючої та корекційної  роботи з учнями та дитячими колективами.
3. Діагностика  розвитку творчого потенціалу учнів різних вікових груп  на основі визначених показників системного дослідження з використанням комплексу надійних валідних методик, що відповідають нормативним вимогам,  порівняння узагальнених даних  на кожному з етапів реалізації проекту.
4. Щорічна діагностика динаміки розвитку  професійної компетентності педагогічних працівників і колективів в умовах  роботи над проектом.

Видавнича діяльність

1. Висвітлення питань роботи над проектом в обласних  педагогічних виданнях  «Джерело», «Нива знань».
2. Підготовка науково-методичних матеріалів:

• збірка  «Креативна освіта Дніпропетровщини»;
• статті з питань інноваційних технологій  креативної освіти;
• методичні рекомендації щодо розвитку креативності учнів а процесі викладання конкретних дисциплін

Відділ креативної освіти та інноваційного менеджменту Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Кейс «Організаційно-адаптивне управління навчально-виховним процесом креативного освітнього закладу»
Концепція розвитку школи стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти,  забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості учня. Підготовка державі й суспільству справжнього громадянина – патріота, вихованого на кращих традиціях української народної педагогіки, здатного стати компетентним спеціалістом.
Школа бере на себе місію створення  нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків.
Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання,  розвиток інтелектуальних здібностей дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення.
Реалізація місії та завдань школи здійснюється в першу чергу через роботу над експериментальним дослідженням в рамках обласної Комплексної програми «Освіта для сталого розвитку» за  програмою Всеукраїнського експерименту «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку», що є складовою колективної проблеми лабораторії управління освітніми закладами  Інституту педагогіки АПН України «Функціональний підхід до управління загальноосвітніми навчальними закладами».

Однак результати впровадження були не суттєвими.
Експерти відзначили, що однією з головних причин такого становища є відсутність плану та чіткої стратегії розвитку.

Виявлені причини:

1. Доведені до співробітників цілі були визначені не точно і не конкретно.
2. Педпрацівники не мали достатньо інформації про те, наскільки ефективно вони працюють.
3. Співробітників не залучали до перспективного планування діяльності закладу.